МЕТОД ШИНІЧІ СУЗУКІ

В Японії діти 3-4 років на маленьких скрипочках зі знанням і тонким розумінням справи виконують музику Баха і Моцарта. Через дитячу скрипкову школу проходять понад 200 тис. дітей на рік. Подібного цьому більше нема ніде у світі.

Саме Шинічі Сузукі, японський педагог та скрипаль, став засновником нового руху в скрипковій педагогіці.

На прикладі навчання грі на скрипці Сузукі розкрив принципи виховання таланту в цілому і зробив геніальне відкриття: кожна дитина може навчитися грати на музичному інструменті (або навчитися чомусь іншому) подібно до того, як вона вчиться розмовляти.

Метод Сузукі має назву «Метод рідної мови», а вся система дитячого розвитку за методом Сузукі називається «Виховання талантів».

У методиці Сузукі відіграють велику роль наступні моменти:

1. Ранній початок
Ранній початок занять дуже важливий, адже перші роки життя дитини - це критичний час для розвитку розумових процесів і координації м'язів. Два- чотири роки - це пік засвоєння рідної мови. Слух малюка налаштований на те, щоб вбирати все в себе та засвоювати. Саме тому і вчитися музиці краще в ранньому віці.

2. Залучення батьків, їх любов
На думку Сузукі, залучення батьків у процес навчання музичним навичкам має велике значення. Роль батьків полягає насамперед у тому, що вони повинні ходити з малюком на всі заняття, робити нотатки, займатися з дитиною вдома. По суті, мама або тато стають домашніми вчителями свого юного музиканта. Деякі батьки навіть самі починають вчитися грі на інструменті, щоб передати дитині свій досвід.

3. Активне прослуховування
Діти навчаються говорити, коли постійно слухають мову батьків. Сузукі запропонував перенести цю ідею на музичну освіту: оточити дитину з народження якісним музичним фоном. Чим частіше діти слухають музику, тим простіше їм навчитися грати на інструменті. Постійне прослуховування записів репертуару Сузукі є обов'язковим елементом роботи над музичним твором.

4. Донотне навчання
Дітей вчать читати завжди тільки через кілька років після того, як вони навчились говорити. Саме тому за методом Сузукі учні завжди спочатку вчаться грати на музичних інструментах, перш ніж вивчати ноти. Головне завдання на першому етапі - поставити правильно руки, домогтися точної інтонації і красивого звучання.

5. Соціальна середовище
Діти завжди вчаться розмовляти у своїй родині або з друзями. Позитивний настрій повинен панувати на уроках музики і під час домашніх занять. Батькам необхідно створювати сприятливі умови для навчання. Вся родина повинна радіти успіхам малюка. Мотивацією для скрипаля-початківця є гра старших дітей. Слухаючи більш технічно досконалу і складну гру своїх старших товаришів, малюки прагнуть якомога швидше досягти їх рівня. У школах Сузукі є як індивідуальні уроки, так і групові заняття.

6. Однаковий репертуар, що використовується в школах Сузукі по всьому світу
Для кожного інструменту в школах Сузукі існує однаковий репертуар. Діти в усьому світі вчать однакові твори. Завдяки цьому вони легко грають на концертах один з одним без репетицій, коли школи Сузукі різних країн проводять зльоти, концерти, літні табори, де 10, 50, 100, 1000 маленьких дітей різних національностей виконують разом один твір.

7. Покроковий підхід
Після того, як дитина вивчить музичний текст, настає робота над якісним звуком, фразуванням та виразністю виконання. Пізніше, коли учень вже досконало виконує цю п'єсу, йому можна дати ще одну, але необхідно продовжувати працювати над обома творами. Цей процес триває з кожною новою п'єсою. Шинічі Сузукі говорив: «Вивчивши одну річ, практикуйся і шліфуй її кожен день протягом приблизно трьох місяців... поки ти не досягнеш наступного, більш високого рівня. Тут мова йде не про техніку, а про дух і серце».

8. Словник
Під час розвитку мовлення дитина, дізнавшись слово і навчившись його використовувати, не відмовляється від нього при подальшому розширенні словникового запасу. Вона протягом усього життя продовжує використовувати слова, які дізналася в дитинстві. Так і в музичному розвитку: учні повторюють вже пройдені твори, поступово використовуючи все нові навички і прийоми.

9. Повторення
Дуже важливий принцип - повторення. Адже всі здібності дитини розвиваються в процесі практики. Сузукі зазначав, що навичка здобувається лише в результаті постійних повторень.

10. Пам'ять
Навчання нотній грамоті починається після того, як дитина добре навчиться грати на музичному інструменті. Малюки на уроках повинні грати без нот. Це сприяє розвитку у дитини пам'яті і прискорює процес навчання. На усіх концертах за методом Сузукі діти не грають по нотах, а виконують усе виключно напам'ять.

На думку Сузукі, всі ці речі дають результати не тільки під час навчання грі на музичному інструменті, але цей підхід працює також при навчанні математиці, мистецтву, поезії. По суті, це універсальний метод.

Шинічі Сузукі зазначав: «Моя мета - зробити з малюка не музиканта, а добру, шляхетну людину. Полюбивши якісну музику, мої учні будуть прагнути до краси та гармонії у всіх сторонах життя».
Він наполягав: «Я всього лише хочу виховати добрих громадян. Якщо дитина з моменту свого народження слухає якісну музику і сама вчиться грати, в неї розвиваються глибокі почуття, дисципліна і витривалість. Вона набуває добре серце. Якщо вся нація спільно візьметься за виховання дітей, то, можливо, вдасться уникнути війни».

МЕТОД СУЗУКІ ЧИ ТРАДИЦІЙНА МЕТОДИКА?

Метод Сузукі, який ще має назву "метод рідної мови", на сьогодні дуже популярний в Європі, в Америці, в східних країнах.

У зв'язку з тим, що Україна під час СРСР була закрита для надходження інноваційних методик з-за кордону, мистецька освіта довгі десятиліття мала законсервований стан. І головне, що не давало змінюватись музичній педагогіці та "йти в ногу з часом" вже після відкриття кордонів,- це викривлене розуміння викладачами, що українська та пострадянська мистецька освіта найкраща у світі, і саме тому нічого змінювати не треба і не можна. Це безперечно, що багато українських викладачів успішно працюють за кордоном, а професійні українські музиканти грають в найкращих світових оркестрах. Але проблема залишаєтья в тому, що українська мистецька освіта насамперед намагається з усіх дітей виховувати професійних музикантів. Це призводить до того, що велика кількість учнів з середніми музичними здібностями не в змозі повністю засвоїти програмні вимоги. Нерідко постійний тиск з боку викладача на учня з вимогами відточувати професійну майстерність призводить до того, що дитина втрачає інтерес до занять музикою і навіть "кидає" мистецьку школу.

Японський скрипаль і педагог Шинічі Сузукі створив свою методику в 30-ті роки ХХ століття з метою навчання грі на скрипці будь-якої дитини. Він вважав, що усі діти талановиті, але кожна дитина вчиться і розвивається зі своєю швидкістю відповідно до індивідуальних особливостей. Відсутність педагогічного тиску, доброзичлива та позитивна атмосфера на уроках за методикою Сузукі сприяє насамперед вихованню любові до музики і до інструменту на все життя.

Для розуміння різниці розглянемо в порівнянні метод Сузукі та традиційну методику.

Вік початку навчання:
- За традиційною методикою, як правило, рекомендується починати вчити дитину грі на інструменті з 6-7 років життя.
- За методикою Сузукі- з 2-4 років.

Роль батьків:
- У традиційному навчанні батьки не завжди усвідомлюють свою роль в опануванні дитиною інструмента.
- Сузукі вважав, що батьки повинні стати домашніми вчителями дітей, і навіть вони самі вчаться грати на інструменті.

Нотна грамота:
- Традиційно дитина з перших уроків вчиться грати по нотах.
- За методикою Сузукі спочатку дитина вчиться грати на інструменті без нот, а вже потім по нотах. Сузукі порівнює це з тим, як дитина спочатку вчиться розмовляти, а вже потім читати.

Репертуар:
- Традиційні викладачі обирають різні твори вивчення учнями, але не завжди продумано або виправдано, що може вплинути на недосконалий технічний та художній розвиток дитини. Якщо учень не встигає вивчити усі програмні твори, для викладача головне- виступ учня з певними творами на екзамені або на академконцерті.
- В методиці Сузукі репертуар побудован з поступовим збільшенням складнощей та з підготовкою до складнощів в майбутніх творах. Обов'язково підряд вивчати усі твори. Репертуар єдиний для всіх, що допомагає на групових уроках з легкістю грати усім разом. Молодші діти мають можливість почути свої майбутні твори від старших учнів.

Слухання аудіозаписів репертуарних п'єс:
- Як правило, за традиційною методикою не треба до початку вивчення творів слухати їх аудіозаписи багато разів.
- Постійне прослуховування якісних аудіозаписів творів з репертуару- це одна з основних умов в методиці Сузукі.

Будова уроків:
- Традиційні індивідуальні уроки грі на інструменті, які відбуваються два рази на тиждень, проходять зазвичай так: викладач вчить дитину грати, виправляє помилки. У кожного викладача свої особливості викладання, свої погляди на освоєння технічних складнощів, свої методичні принципи. Саме тому при зміні викладача, як правило, відбувається своєрідна "ломка" постановки рук учня.
- За методикою Сузукі учень отримує один урок спеціальності на тиждень. Основна робота відбувається з батьками вдома. Уроки проходять цікаво, тому що в кожного викладача є цілий арсенал іграшок, які допомагають дитині зосвоїти ігрові рухи. Методичні принципи, які вивчаються викладачами у експертів Сузукі, єдині для всіх. Це надає можливість учням безболісно вчитись у інших вчителів під час участі в Сузукі воркшопах та в музичних таборах.

Групові уроки гри на інструменті:
- Традиційна методика виховує насамперед солістів. Групові уроки ансамблю за програмою з'являються з 3-го класу. Викладачі епізодично використовують ансамблеву гру і з учнями-початківцями, що не є обов'язковим.
- За методом Сузукі гра в ансамблі обов'язкова з перших уроків. Навіть найменші відвідують ці уроки, намагаються повторювати за більш досвідченими учнями.

Музичні табори та воркшопи:
- В мистецьких школах України дуже рідко практикуються табори, де збираються юні музиканти та викладачі для обміну досвідом.
- Викладачі Сузукі постійно організовують табори, де діти відвідують уроки інших викладачів, групові уроки з дітьми з інших міст і навіть країн (Suzuki workshop). Наприкінці таких воркшопів завжди відбуваються концерти, що стимулює та мотивує батьків і дітей.

Класи та рівні. Тривалість навчання:
- Традиційно дитині на те, щоб вона навчилась грати на інструменті, надається 6-8 років. В кожному класі учень зобов'язан досягти певного рівня за програмою.
- В методиці Сузукі нема класів, є рівні (зошити). Кожна дитина йде в своєму темпі в залежності від індивідуальних особливостей.

Повторення:
- Під час навчання за традиційною методикою дитина, як тільки вивчить твір та виконає його на концерті або екзамені, швидко забуває його.
- За методом Сузукі учні весь час повторюють минулі твори. Досвідчені старші учні можуть з перших почутих тактів виконати напам'ять любу п'єсу, яку вчили до цього, навіть кілька років тому.

Підкреслю, що сам Шинічі Сузукі вважав, що його методика створена не для професійного навчання, а для виховання музикантів-любителів. Але на даний час вже є багато прикладів, як професійні музиканти починали свій творчий шлях в глибокому дитинстві саме з методу Сузукі. Саме тому якщо учень, який вчиться по Сузукі, виявляє природні надзвичайні музичні здібності, він завжди може продовжити своє навчання у традиційних музичних професійних навчальних закладах- перейти до мистецької школи, вступити в музичне училище, а потім і в музичну академію.

Безперечно, в кожній методиці є свої негативні та позитивні сторони. Кожен викладач або батьки з дитиною повинні самі обирати свій творчий шлях, яким вони будуть йти.

Бажаємо всім вчитись грі на музичних інструментах з радістю та задоволенням!